Погодьтеся, якщо людині сорок, а вона мислить і діє так, ніби їй п’ятнадцять, це, м’яко кажучи, дивно. І можна говорити про те, що на певному етапі людина зупинилась у розвитку. Поважати таку людину складно, якщо не неможливо.
Отже, самовдосконалення – це постійний, безперервний розвиток особистості. І відбувається він як природним шляхом – людина вчиться, змінюється і розумнішає протягом життя, отримуючи досвід з ситуацій, які з нею трапляються, так і за допомогою самої людини – вона читає книжки, бажаючи отримувати знання, черпає мудрість зі спілкування з іншими людьми, постійно прагне до самовдосконалення і відточення людських якостей і навиків, естетичних і релігійних поглядів.
Розвинута розумово і духовно особистість, яка весь час прагне до вдосконалення моральних якостей і отримання знань, завжди буде на крок попереду людей інертних і менш розумних та честолюбних, як в буденному житті, так і в кар’єрному плані. Адже якщо у людини високі моральні принципи, якими вона не поступається, на роботі у неї фонтан ідей, і все завжди робиться нею якісно і вчасно, та окрім цього ще й постійно підвищує свій професійний рівень, таку людину цінуватимуть і поважатимуть.