Чіпка - селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який усе ж втрачає себе і стає "пропащою силою".
Син зневаженої селянки, з-за чого часто зазнавав знущань та побоїв віл одноліток, зростає у злиднях. Чіпка досить контрастний персонаж, адже в його житті окреслені різкі переходи від сподівання щасливо жити на своєму добрі до гірких розпачливих настроїв. Протягом твору спостерігається наростання Чіпкіного протесту проти приниження людини.
Чіпка здався і відступився від правди, перетворившись на злодія, що нехтує життям людей, тоді як Грицько зумів зробити гроші, купити землю і чесно господорювати на ній. Грицько був круглою сиротою, на відміну від Чіпки не завдавав собі клопоту відносно складних питань, що нависли над світом. Грицька підтримує бажання стати господарем і мати власний шмат землі. На відміну від Чіпки із самого початку можна простежити такі риси як егоїзм, байдужість до долі інших, намагання не втручатися у небезпечні справи інших.