В основі життя закладена любов. Частіше промовляйте: «Що я можу зробити для тебе?» Але дуже часто приходиться чути: Що ти зробиш для мене?»
Любов у своїй суті потребує від людини розкриття найкращих рис: доброти, співчуття, життєрадісності. А також постійного прагнення до досконалості.
Чим більше будеш віддавати душевного тепла іншим, тим швидше воно повернеться. У житті трапляються найрізноманітніші ситуації. І від того, хто буде поруч, залежить щастя людини. Адже є люди, які дивляться - і не бачать, слухають - і не чують. Але найбільше тих, до кого можна звернутися зі своїм болем, прикрощами, як до лікаря, бо знаєш, що тебе почують, вислухають з добросердною увагою. Такі люди не здатні кривити душею, бо завжди в цій душі чисто й святково. Е. Тріоле писала: «Нема нічого дорожчого від людського тепла». І додам від себе: «І любові до людей».
Любов’ю здатні, на мою думку, поділитися тільки оригінальні особистості, у яких до всього буденного нестандартний підхід. А духовний світ цих людей багатий та яскравий. Пригадаймо видатні постаті в українській літературі: Г. Сковорода, Ю. Яновський, Остап Вишня, О. Довженко. Чому відзначають не тільки талант, а й людяність цих письменників? Тому, що природне обдарування у них тісно пов’язано з любов’ю до людей.
Хочу звернутися до однолітків: будьте уважними один до одного, знаходьте в тих, хто поруч з вами, душі прекрасні поривання, цінуйте людей, які здатні віддавати тепло своїх сердець іншим, адже життя радісно цвіте під зливою тепла.
Розвивайте у себе талант - бути людиною.