«Танталові муки» фразеологізм Вислів «Танталові муки» означає страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти. «Танталові муки» походження Танта́л — син Зевса й німфи Плуто, лідійський або фрігійський цар. За міфами, Тантал був улюбленцем богів, бенкетував з ними на Олімпі. Коли він запишався та образив богів, ті скинули його в Аїд. За іншою версією, боги тяжко покарали Тантала за те, що він розголосив таємниці Зевса, викрав нектар і амброзію та частував ними людей; бажаючи переконатися, чи боги всезнавці, нагодував їх м’ясом з ноги свого сина Пелопа; заховав золотого собаку, якого Пандарей викрав із храму Зевса. На тому світі Тантал, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спраги, бо коли він нахилявся, щоб напитися, вода відступала; над ним на гілках рясніли стиглі плоди, але він не міг їх дістати. «Танталові муки» речення (приклади) З полу маленькі та миттю до печі; Боже, які жайворіночки гречі Матінка там вибира на ослін, Сорок усіх і усі, як один! Повибирала, та ще гаряченькі, Маже олійкою скрізь їх гарненько: Крильця вилискують, хвостики, груди… Дітська ж думка — коли вона буде їх обділяти, якби-то скоріш, Муки Тантала, здається, незгірш (Манжура, Твори, 1955, стор. 116). Тепер ви знаєте, що означає вислів «танталові муки» та історію походження даного фразеологізму.