Малий хлопчик поцікавився у мами про смисл слів “щастя”, “доля”, які він часто чув у мові дорослих. Мати розповіла сину про чарівний цвіт щастя. Саме цього цвіту хлоп’я вирішило дістати. Тому він, дочекавшись, коли мати заснула, пішов до ставка. Хлопець зайшов у воду і ніби відчув, як його несе хвиля. “Вже він по груди пірнув’у глибоку воду, вже лиш головку видно, лиш руки, лиш волосся сплило…”
Незабаром хлопець опиняється вдома, біля його ліжка сидів лікар. Хворий хлопець марив квіткою щастя.
Багато часу минуло. Маленький кучерявий хлопець виріс і пізнав усі квіти на світі. І хоча він знає, що немає справжньої квітки щастя, але не припиняє її пошуки.