За сюжетом твору Сехисмундо є сином короля Польщі Базиліо, який перед народженням сина отримав зловісну для себе ознаку. Йому пророкували, що у світі з’явиться чудовисько у вигляді людини, і скоріш усього, це буде його син. Тому одразу після народження син короля був заточений у вежі. Кожен день свого життя Сехисмундо намагався побороти у собі звіра.
Але після визволення, потрапивши у королівський замок, герой змінюється і навіть не пробує довести, що він звичайна людина, а лише робить те, що йому хочеться і невдовзі стає майже некерованим. А коли батько намагається нагадати Сехисмундо про людинолюбство і пробує його напоумити, той кидає у відповідь своєму батькові звинувачення в тому, що король закрив для свого сина рідну домівку і, заточивши у вежі, виховав його, як звіра.
Сехисмундо пробув у королівському палаці тільки один день, після чого король дав розпорядження повернути свого сина до його вежі. Свобода для героя була настільки швидкоплинною, що йому вдалося вселити думку, що то був звичайний сон.