Я дуже люблю літо. За те, що влітку так яскраво світить сонечко, за те, що влітку так гарно співають пташки! Як чудово сісти десь біля річки в холодочку, і дивитися, як сонце виблискує на поверхні річки, міниться різними барвами. Щоранку мене будить сонечко, своєю лагідною рукою ласкаво проводячи меня по обличчю. А які гарні квіти влітку! Такі гарні і барвисті, вони мов панночки у таночку вихиляються під подувами вітру. А метелики над ними кружляють, немов сором*язливі кавалери, що бояться запросити їх на танець. Сядеш десь у гаю або у парку, і хоч весь день можеш слухати пташині коцерти! Так гарно пташки співають, так виводять пісні! А піти з друзями на річку, і поплавати у прохолодній воличці, погратися у м*яча. Поганяти на велосипеді, на роликах. Або просто сісти десь у парку і вдихати прекрасний одурманюючий аромат квітів. Так добре влітку! Свіжі фрукти, овочі. Підставляють сонцю свої блискучі боки, красуються під його промінням. Подружки вишні обплітають дерева, шовковиця фіолетовими крапочками розкидана по всьому дереву, малина розпускає навколо себе такі чудові аромати! Можна плїхати на море, і вдихати його чудовий, солоноватий аромат, збирати цікаві ракушки, ниряти і дивитися на те, як рибки злякано шугаються від твоїх рухів. А наприкінці літа настає таке приємне хвилювання, перед зусттріччю зі своїми однокласниками, друзями, вчителями. Ось за що я люблю літо!