До сходу сонця дощик лив
І хмарами все небо вкрило.
Дощ по шибках бив, крапотів,
Стежки-доріженьки розмило.
А тільки сонце зацвіло,
Весні дорогу освітило,
І дощик зник, як не було,
Все засміялось, заіскрило.
І забіліли на вербі
Сріблясті котики пухові.
Не стало сірості й журби,
Настали ранки пречудові.
Бо це ж іде до нас весна,
Вона і сонячна, й іскриста,
І пречудова, і ясна,
Квітуча, гарна і пречиста.