О способів спілкування, як зазна¬чалося, відносять також способи впливу
однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її
поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності
«слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити
їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення
або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо.
Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові.
Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов.
До групи
психологічних способів впливу на людей належать на¬віювання,
наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють
насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий спосіб впливу, як
переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли
хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів
пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації,
поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає
логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів.
Переконання — це
спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду
іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання
впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших
супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї
людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в
їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам
суспільства.
Переконання не дасть належного результату, якщо його
підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш»,
«зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як
формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством.
Перекопувати
словом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей,
законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль:
«Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум і
волю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватися
ні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Це
шлях низь¬кий…, через це всі проти нього»