Краса ранньої осені ще яскрава, але вже наче покрита серпанком прохолодної печалі. Мабуть печаль в нас від того , що ми сумуємо по ласкаво синьому морю. Але барвисте листя так заспокійливо шелестить під ногами, а всі відтінки червоного, жовтого та поморанчево-коричневого надихають на творчість. Ти можеш просто лягти і споглядати за неймовірними хмарами, або пройтись по лісу і натрапити на полянку лісних грибів. Скільки ж це приносить задоволення! Люблю осінь за початок нового вітка знань в моєму житті.