Мова українська — єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А тепер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод.Витоки наших знань про мову, культуру та побут українців, їхні традиції та звичаї сягають у глибоку давнину.«Мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Безперечно, це так: мова — відображення змісту нашого життя. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і плекати. Якщо забувається мова, то народ, який користувався нею, зникає морально.З розповідей бабусі я знаю, як гнобили нашу рідну мову, забороняли, знищували, хотіли викорінити з народних уст. На мою думку, найбільшого гоніння зазнала саме наша мова. В Україні не було (або майже не було) українських шкіл. Говорити українською було принизливо.Але українці завжди памятали рідну мову!