Багато сучасних учених стверджують, що українська мова — одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити «мовну красу», коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості (їх ще називають засобами милозвучності), учені справді мають підстави стверджувати, що українська мова поряд із італійською є однією з найкрасивіших мов світу. Однак чи погодяться з таким твердженням англійці, для яких взірцевою є мова Дж.Г. Байрона, або німці, які впевнені в тому, що лише мова Й.В. Гете заслуговує на звання найкрасивішої? А може, фіни, мова яких послуговується дуже малою кількістю голосних звуків, що суперечить законам милозвучності, визнають свою мову негарною? Кожна національна мова — унікальна, самобутня, для кожного народу вона найкраща і наимиліша, а тому слід по-іншому розуміти мовну красу.
На мою думку, справжня краса мови полягає у вмінні нею користуватися, у дбайливому ставленні до неї, у прагненні кожного говорити правильно. Мова стає по-справжньому гарною і приємною лише тоді, коли той, хто говорить, сам отримує насолоду від неї:
В словах ні іржі, ні олжіНе любить мова жива,Бо мова — це пісня душі,Покладена на слова.(Д. Білоус)
Рідна мова — завжди красива, бо є найбільшою духовною коштовністю народу, скарбницею його мудрості, яка передається від покоління до покоління із настановою берегти й плекати її.
О місячне сяйво і спів солов’я,Півонії, мальви, жоржини!Море брильянтів, це мова моя,Це — мова моєї Вкраїни!(В. Сосюра)
Українська мова має дуже багато засобів для вираження найрізноманітніших почуттів, а найбільше — почуттів ніжності й любові. Саме тому поети завжди так захоплено відгукуються про неї, як, наприклад, співець мовної краси В. Сосюра. Ніжна українська мова пробуджує в нас найкращі почуття, вона освячена любов’ю до найдорожчих людей, вона завжди з нами, поки ми є на цьому світі, поки кохаємо й творимо добро, поки гніваємося й прощаємо, поки живе в нас потяг до творчості. У мові — усе життя нашого народу, все минуле й сучасне, увесь навколишній світ:
Все в тобі з’єдналося, злилосяЯк і поміститися в одній!Шепіт зачарований колосся,Поклик із катами на двобій.Ти даєш поету дужі крила,Що підносять правду в вишину,Вченому ти лагідно відкрилаМудрості людської глибину.(В. Симоненко)
Однією з найважливіших запорук краси мови є її чистота. На жаль, не завжди ми дбаємо про правильне слововживання, вимову, побудову правильних висловлювань, які свідчать про чітке й логічне мислення, про те, щоб слова були зрозумілими для співрозмовника, якнайточніше розкривали наші думки та почуття:
На все впливає мови чистота:Зір глибшає, і кращають уста,Стає точнішим слух, а думка гнеться,Як вітром розколихані жита.(Д. Павличко)
Як відомо, найбільше про чистоту та правильність мови дбають письменники — справжні «майстри слова», які, власне, і є творцями мовної краси. Однак по-справжньому красивою мова буде лише тоді, коли це намагатиметься робити кожний із нас, адже чистота мови означає чистоту думки й почуттів її носія, а отже, і народу в цілому. З перших хвилин життя людина потрапляє у світ неповторної рідної мови, яка супроводжує її протягом усього життя. Кожне слово, кожен звук рідної мови — найкрасивіші, тож нехай ця краса ніколи не в’яне і викликає у нас почуття гордості щоразу, коли звучить наша українська мова — одна з наймилозвучніших мов світу.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/vse-v-tobi-zyednalosya-zlilosya-pro-krasu-ridn-movi/#ixzz4NRKq6rlN