Територія України має густу річкову мережу. Всього в Україні налічують близько 73 тисяч річок. Переважна кількість річок належить до басейнів Чорного і Азовського морів. Залежно від площі басейну, довжини, водності, запасів гідроенергії, придатності для водного транспорту річки поділяються на великі, середні й малі.
Більшість великих річок України тече з Півночі на Південь, лише на окремих ділянках відхиляючись від меридіонального напрямку. Напрямок течії середніх та малих річок залежить од характеру рельєфу.
Розподіл річок на території України та їх густота визначаються умовами зволоженості території, характером рельєфу, геологічною будовою окремих районів та іншими факторами.
За характером фізико-географічних умов річки України поділяються та три основні групи: річки розчленованих рівнин, гірські та поліського типу. Найпоширеніші – річки розчленованих рівнин, до яких належить більшість приток Дніпра, притоки Сіверського Дінця, Південного Бугу, ліві притоки Дністра й річки степової зони. Для них характерні широкі долини з пологими схилами, звивисте русло. Частина річок цього типу в межах степової зони влітку пересихає.
До гірського типу належать річки Карпат та Кримських гір. Долини гірських річок неширокі, з крутим схилами, глибоко врізані. Для річок цього типу характерні дощові паводки. Гірські річки Карпат пересихають дуже рідко. Взимку на них бувають затори, малі річки інколи замерзають. Режим річок Кримських гір несталий, вони часто пересихають або перетворюються на підземні потоки.
Річки в межах Полісся (особливо праві притоки Прип’яті) мають широкі й неглибокі долини. Навесні вони широко розливаються. Басейни річок часто заболочені.
Основне джерело живлення річок – атмосферні опади. У живленні рівнинних річок України, особливо на Поліссі, основне значення мають талі снігові води. Гірські річки живляться переважно дощовими водами. У живленні великих річок важливу роль відіграють підземні води.