- Добрий день, Юрій Петрович!
- О! Майже 10 років минуло після нашої останньої зустрічі, а ти зовсім не змінився.
- Чому ви так вирішили?
- Тому що погляд у тебе такий самий тяжкий та холодний...
- Так, це є так... Днями просиджую в бібліотеці... Навіть вивчивсь на бібліотекаря.
- І що ж тобі дали ці роки навчання? Дізнався щось нове?
- Ви знаєте, цікавого мало в цій справі, але цікаве те, що ти маєш доступ до великої кількості книг та матеріалів!
- Я цього і очікував...
- Так, ви завжди бачили всіх і все "навскрізь"...
- Ну, а як із сім'єю? Ще не одружився?
- Ні... Я до сих пір самотній, я просто звик до цього.
- Я цього теж очікував... Знаєш, ти заходь до мене вечером на чашечку кави.
- Добре, зайду.
- Вибач, мені треба йти.
- Так, до побачення...
- Не забудь зайти до мене!
- Так... можливо... Бувайте.