Кулька крутиться, працює,
А з-під кульки – рідина.
Швидко літеру малює
На папері – ось вона. (Ручка)
У носатого Івана,
Одежина дерев’яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний –
Гострим ножем затесаний. (Олівець)
То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
І намалювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит).
Довгі палички кругленькі,
Сині, жовті, червоненькі,
На папері походили,
Кольори свої лишили.
Звуться палички оці
Кольорові олівці.
Всяк школяр його шанує,
Бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно ...олівець.
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)
Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)
Я, не шкодуючи себе,
Служити ладен вам щодня.
Червоне, жовте, голубе
Носити можу я вбрання.
З братами я в коробці сплю.
Тож розбудіть хутчіш мене!
Бо дуже, діти, вас люблю,
Хоч серце в мене й кам'яне!
(Олівець)
Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них вчимося ми писати,
І складати, і віднімати.
(Зошит)