Штучні системи
На відміну від природних систем, штучні системи створює людина. Робить вона це для поліпшення умов свого існування, запозичуючи багато чого від рослин і тварин. Так, на створення літаків, гелікоптерів людину надихнули тварини, здатні до польотів, - комахи, птахи, кажани. їх політ видається нам легкою справою, хоча це далеко не так. Наприклад, бджола у польоті робить крильцями 240-260 змахів за секунду! Тож конструкторам довелося чимало попрацювати, щоб підказане природою втілити у штучні системи, здатні переміщуватися в атмосфері.
Штучні системи (автомобілі, потяги, велосипеди, побутові прилади та інше) набагато полегшують життя людини. Наприклад, якби ми й досі визначали час за Сонцем чи Місяцем, то чи могли б вчасно приходити до школи, не пропускати по телевізору показ цікавого фільму, не спізнюватися на зустрічі тощо? Та нас виручає годинник - штучна система для відліку часу. Годинників нині виготовляють дуже багато. Вони різні за формою, розмірами. Але головна складова частина кожного з них – годинниковий механізм. Є годинники, в яких він починає працювати завдяки стиснутій пружині. Такі годинники називають механічними. У них зубчасті коліщата годинникового механізму рухають секундну, хвилинну та годинну стрілки. Обертаючись, вони показують на циферблаті час. Усе це захищене від ушкоджень (потрапляння води, пилу, бруду) корпусом. Якщо якась із розглянутих частин годинника виходить із ладу, він псується. Іншими словами, цілісність системи порушується. Нині виробляють багато електронних годинників, роботу яких забезпечують батарейки.