Православний людина покликана до постійного духовного вдосконалення, пізнання істин християнського віровчення, роботі над своїми моральними якостями. Одним із аспектів у вивченні основ православної віри і головних моральних критеріїв є читання Біблії.
Для православного християнина Біблія є найголовнішим книгою, не випадково в християнській традиції вона іменується Священним Писанням. Тексти, написані в Біблії, є богонатхненними. Вони писалися святими пророками і апостолами, тероризмом, яких надихає Святим Духом.
Сама по собі Біблія є зібранням багатьох священних текстів. Вона складається з двох корпусів священних книг, іменованих Старим і Новим Завітами.
Біблія оповідає про створення світу, людини, гріхопадіння людей. У Священному Писанні наводиться історія богообраного народу, дарування Богом десяти заповідей і старозавітного морального закону, святі пророцтва про Месію (Ісусі Христі). Ці оповідання міститися в Старому Завіті. Саме слово «заповіт» можна зрозуміти як «союз». Тобто Старий Завіт – це перший заповіт (союз) між Богом та людиною. Всі книги Старого Завіту були написані до пришестя Ісуса Христа у світ.
В книгах Нового Завіту розповідається про пришестя в світ обіцяного Месії і Спасителя Господа Ісуса Христа. В євангеліях, які входять у Новий Заповіт, описується те, як Господь учинив спасіння людства через Свою смерть на хресті, розповідається про чудесне воскресіння Спасителя Ісуса Христа. Новий Завіт – це своєрідне вістку про спасіння людства, блага звістка, спрямована до людей. Також в новозавітних книгах розповідається про суспільне служіння Христа, його чудеса і проповідях. Крім цього, в новозавітний корпус Біблії входять послання святих апостолів різним церквам і пророцтво апостола Іоанна Богослова про долі світу.
В сучасній Синодальної Біблії, пріоритетно випускається в Росії, друкується 50 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту. Старий Заповіт включає в себе П’ятикнижжя Мойсея, книги про історію єврейського народу в періоди ізраїльських суддів і царів, книги старозавітних пророків. Новий Завіт включає чотири євангелія, сім соборних послань апостолів Петра, Івана, Якова, Юди, чотирнадцять послань апостола Павла і Одкровення Іоанна Богослова.
Ставлення православного людини до тестів Біблії повинно бути побожним. Сам текст читається з особливою увагою і настроєм. Через читання Біблії (особливо новозавітних текстів) православний людина як би спілкується з Самим Господом. Саме в Священному Писанні християнин може почерпнути важливі і необхідні для себе життєві цінності, знайти відповіді на багато життєвих питань. На біблійних текстах Нового Завіту засноване все християнське православне віровчення. Тому людина, що вважає себе православним, повинен мати бажання як можна більшого читання священних текстів. Для православного Біблія це не просто книга, яку можна прочитати і покласти припадати пилом на полиці. Це справжній дар. Раз за разом перечитуючи тексти Священного Писання, віруюча людина здатна відкривати для себе нові істини, корисні в духовно-моральному вдосконаленні своєї особистості.