Наш клас, як завжди приймав участь в змаганнях, мета яких була якнайшвидше пробігти міні-марафон.
Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками, адже його пробігти дуже складно.
Змагання розпочалися, але правда в тому, що ніхто з глядачів не вірив, що спортсмени-дилетанти зможуть подолати цей непростий шлях, на якому було багато прешкод и труднощів.Чутні були такі репліки:
"Це занадто складно!!" Вони НІКОЛИ не переможуть і не здолають" або
"Немає шансів! Дорога занадто складна!"
Наші спортсмени один за одним почали падати. Один за одним ...
... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони бігли та нездавалися ...
Натовп все одно кричав:
"Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше однокласників втомлювалися й падали, і тільки ОДИН продовжував долати перешкоди на своему шляху.
Згодом всі піддалися, за винятком того одного спортсмена-однокласника, який приклавши всі зусилля, подолав цей забіг-марафон!
Тоді всі:і глядачі, і жюрі, і переможені захотіли дізнатися, як йому це вдалося?
Один учасник запитав, як же цьому хлопцю, який дістався до фінішу та показав найкращий результат, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був ГЛУХИМ!!!
Мораль історії:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
... Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти плекаєш у своєму серці!
Не забувай про силу слів, і все, що ти чуєш чи читаєш, впливає на твою поведінку!
Завжди налаштовуйся на позитив!
Будь глухим, коли люди тобі говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай:
Я зроблю це! Я зможу!