Зайчик швиденько забіг до свого друга з проханням жити у нього. Друг відразу погодився. Їм було весело і добре. Згодом мама їх до хати. Зайчик бачив, як мама голубила свого сина і йому самому захотілося до мами. Але він поборов це бажання, бо їх позвали спати. Ніяк зайчику не спалося в чужому ліжку, і вирішив він з самого ранку хутко повертатися додому. Повернувся він додому, вибачився, і більше ніколи не тікав з дому. Недарма говорить прислів'я: Дома завжди добре, на чужині завжди немило