1
Їдемо говоримо з лісом, а вже тоді я зможу і з людьми.
Матерія не зникає, вона переходить з однієї форми руху в іншу.
Івасик то підстрибуж на місці, то спокій змушує його всістися за партою
2
Ялинка тремтить від низу до вершечка, і кілька зелених глиць падає на сніг.
Ми садимо квіти у саду і на задньому подвір'ї.
Не то осінні води шумлять, не то вітер б*ється в заломах провалля