ЕНТОМОЛОГІЯ— НАУКА ПРО КОМАХ
Ентомологи стоять на сторожі найціннішогоі найпрекраснішого — природи, частинкою якої є людина.
Наука про комах досить молода — в усякому разі, цікаві відкриття зроблено недавно, а найцікавіших ще немає взагалі. Та вже тепер перед ентомологами постало стільки питань, їм треба вирішити стільки проблем, що наука ця змушена розділитися на кілька “відгалужень”: з'явилися лісова ентомологія, яка вивчає значення комах у житті лісу, сільськогосподарська, що визначає роль і місце комах у сільському господарстві, медична ентомологія.
А нині до роботи ентомологів приєднуються хіміки, фізики, конструктори, фізіологи, інженери. І ще багато навіть зовсім далеких від ентомології людей починають цікавитися комахами. Це не дивно: адже ентомологи роблять відкриття, які геть виходять за межі цієї науки. Так, вони виявили, що комахи мають надчутливі“ носи”.
Запах у житті комах відіграє величезну роль — не маючи таких чутливих “носів”, вони не могли б продовжувати свого роду, чимало їх загинуло б від голоду.
...Муха влітає у відчинене вікно, і невдовзі в кімнаті вже повно мух — перша повідомила решту запахом, точніше — пахучим сигналом, який можна визначити приблизно так: “За мною! Є їжа!” Це ми можемо побачити, але інший дивний мушин “фокус” уже ні, власне, побачимо лише його початок: муха пробує їжу не хоботком, а... лапкою. Наступить нею на крихту або торкне крапельку рідини — і їй цього досить. Ентомологи витратили багаточасу і зусиль, щоб зрозуміти, що саме “пізнає” муха, наступаючи лапкою на їжу. І от з'ясувалося, що на лапці в неї справжня хімічна лабораторія, яка миттю робить аналіз їжі, визначає її їстівність. Для цього мусі не треба ні реактивів, ні приладів, мить — і аналіз зроблено.
Не менш дивна, ніж мова запахів, і мова звуків. Звуками комахи користуютьсятак само широко, як і запахами. І так само незвичні, як “носи”, їхні вуха.Так, у коника “вухо” розташоване на нозі — вузька й досить довга щілина. З погдяду фізіолога це вухо збудоване дуже примітивно, а з погляду фізика — це незбагненний за своєю надмірною чутливістю апарат. Коник, який сидить на травинці десь під Києвом, може сприймати підземні поштовхи, що відбуваються в Японії.
Очі в комах також унікальні. Нині відомо, що їх не пара, як видається спочатку, а сотні і навіть тисячі: кожна пара очей у комахи, яку ми бачимо, насправді складається з багатьох очок-оматидів. Одні комахи короткозорі, інші мають кольоровий зір; ще інші частиною очокздатні відчувати лише темні й світлі тони, частиною — розрізняти кольори. Деякі комахи здатні й удень бачити зоряне небо, є й такі, що бачать ультрафіолетові промені, яких не сприймає людське око.
Найдужчі у світі тварини — це комахи (звичайно, щодо своєї величини).
І, нарешті, найбільш приголомшлива загадка комах — їхні міжконтинентальні перельоти. Здається неймовірним, що маленька комашина, з її слабенькими крильцями здійснює тисячокілометрові мандри. Як, яким чином? Незбагненно.