Моя школа - то другий дім, де ми проводимо значну частину свого дитинства. Боже, які ж тут хороші вчителі! Кожен намагається донести до нас частинку того, що завжди тримає в собі, аби одного дня закласти нам у серця. А які тут друзі! І перше кохання, і перші сварки! І усі моменти, що трапляються з нами тут, надовго залишаються в пам'яті кожного учня.
Не щодня ми радісно біжим у школу. Таке трапляється дуже рідко. Але колись я крикну на повний голос: "Час! Прошу, зупинись!", бо одного дня ми всі назавжди залишимо це місце, де провели частинку життя.