Держава сутнісно змінюється трьома шляхами: або тому, що державний лад
оновлюється, реформується, або тому, що вона розкладається, або тому що
воно докорінно перетвориться в ході соціальної революції, коли
змінюються вже самі принципи даної держави.Політика як мистецтво
можливого. У будь-якому суспільстві на певному етапі його розвитку
неминуче виникають політичні відносини, складаються і функціонують
політичні організації, партії, формуються політичні ідеї і теорії.
Політика - це особлива сфера діяльності. Сенс слова “політика” краще за
все виражає його етимологія: грец. politike - мистецтво управління
державою. Політика, таким чином, представляє собою участь у справах
держави, у визначенні напрямку його функціонування, у визначенні форм,
завдань та змісту діяльності держави. Метою політики є збереження або
створення найбільш прийнятних для певних соціальних шарів або класів, а
також суспільства в цілому умов і способів здійснення влади. Політична
влада - це тонке мистецтво державного управління. Вона являє собою
сукупність елементів, що є офіційно визнаними виконавцями політичної
влади. Сюди входять державний апарат, політичні партії та рухи,
профспілки, різні громадські організації (церква в нашому суспільстві
відокремлена від держави і тому не входить в політичну організацію). Все
це суть не що інше, як головні складові елементи розгалуженого і міцно
спаяного системного цілого, механізм, за допомогою якого здійснюється
політична влада в суспільстві.Оскільки політика - це мистецтво
управління, остільки, щоб бути мистецтвом у вищому сенсі цього слова,
вона повинна спиратися на досягнення науки відповідати найвищим
критеріям моральності, оскільки саме політична діяльність є найбільш
відповідальною з усіх видів соціальної діяльності.У структурі політичної
діяльності в узагальненому вигляді проглядаються три основних моменти.
По-перше, вміння ставити найближчі (тактичні) та перспективні
(стратегічні) реальні цілі та вирішувати завдання, з огляду на
співвідношення соціальних сил, всі можливості суспільства на конкретному
етапі його розвитку. По-друге, вироблення ефективних методів, засобів,
форм організації соціальних сил для досягнення поставлених
цілей.Нарешті, по-третє, відповідний підбір і розстановка кадрів,
здатних вирішувати поставлені перед ними завдання.Завдання
будь-якої державної влади полягає в тому, щоб на шляхах самостійного
переконання і стратегічної цілеспрямованості забезпечити виховання в
народі законослухняності. Влада, підкоряючись принципам правопорядку,
повинна вміти вбачати стратегічні політичні і соціально-економічні цілі
та компетентно творити право і порядок, связуя себе з правосвідомістю
народу, з піднесенням мотивації діловитості і духовності свого народу.