Мама – це наймиліше, найрідніше та найніжніше слово у цілому світі. Я дуже сильно люблю свою маму!
Без матусі я почуваюсь самотньо, бо вона мій найкращий друг, моя порадниця, мій вчитель. Мама завжди підтримає свою дитину, не дивлячись ні на що завжди буде поруч, пригорне, обійме, заспокоїть та захистить.
Моя мама – невтомна трудівниця. Ще, навіть, сонечко не зійшло, а вона вже приготувала смачний сніданок, попрасувала, поприбирала, полила квіти. А потім цілий день на роботі працює. Але і про мене не забуває. Завжди допоможе з домашнім завданням, дасть гарну пораду, пограє в ігри. Ми з мамою любимо ходити на прогулянки, їздити до лісу по гриби та ягоди. А взимку кататися на санчатах та лижах з високих гірок.
А на вихідних ми читаємо цікаві фантастичні книжки, книги про тварин. Готуємо смачний пиріг та влаштовуємо вечір чаювання. Тому її ніжні ручки завжди дуже теплі та ласкаві, пахнуть смачною домашньою випічкою.
А ще мама допомогла мені побачити, який цікавий та яскравий навколишній світ. Адже саме вона вперше показала мені море та його мешканців; відвезла до зоопарку, де познайомила з тваринами з різних країн нашої планети; навчила садити та вирощувати квіти, цінувати працю інших людей.
За це я завжди буду вдячна своїй матусі. Цінуватиму кожну її пораду та дослухатимусь до кожного її слова. Мама – це мій найдорожчий скарб.