Робінзо́н Кру́зо (англ. Robinson Crusoe) — роман Даніеля Дефо, який вперше був опублікований у квітні 1719 року і коротко названий по імені головного героя.
Перший твір був написаний у вигляді автобіографії, — щоденника головного героя, британського моряка, якому через аварію корабля довелося жити на безлюдному тропічному острові в гирлі річки Оріноко 28 років і 2 місяці і 19 днів.
Повна назва твору «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Книга започаткувала класичний англійський роман і породила моду на псевдодокументальну художню прозу; її нерідко називають першим «справжнім» романом англійською мовою.
В основу першого твору було взято епізод з життя Олександра Селкирка, шотландського моряка, боцмана судна «Cinque Ports» («Сенк Пор»), Селкирк мав задерикуватий характер і погано уживався, тому 1704 після сварки з капітаном його висадили за власним проханням на безлюдному острові у Тихому океані, забезпечивши зброєю, продовольством, насінням та інструментами. На острові він прожив чотири роки і чотири місяці — до 1709.
Острів до 1966 називався Мас е Тьєра (ісп. Más a Tierra, Велика земля), а тепер називається островом Робінзона Крузо і належить Чилі.
У серпні 1719 Дефо випустив продовження «Подальші пригоди Робінзона Крузо», через рік — «Серйозні роздуми Робінзона Крузо».