- Сестричко! Мені дуже страшно.
- Що таке, маленька? Що трапилось?
- Я тільки-но пішла спати, як мені наснився дуже страшний сон. Нібито я заблукала вночі у лісі, а там були страшні звірі. Я прокинулася, і тепер не можу знову заснути.
- Так, я тебе розумію. Коли мені було п'ять років я теж нерідко прокидалася посеред ночі через страшний сон. Але нічого страшного. Ти піди, візьми свого мягкенького кролика і засинай. Як його там, начебто Вухань звуть?
- Ти права. Дійсно треба взяти іграшку і полічити овець. Я чула що це допомагає. Дякую, сестричко. Я пішла спати.
- Та ні за що. Надобраніч.