Кальдерон був придворним капеланом, і п'єси його призначались для постановки на королівській сцені. Головна тема п'єс Кальдерона - тема честі. Митець доводить, що право на щастя має кожна людина, але в гонитві за благом варто слухати голос совісті.
Крім знаменитої п'єси "Життя є сон" (1635), популярними є його драми "Лікар своєї честі", "Кохання, честь і влада", "Пані-невидимка".
То, може, правий Кальдерон: життя - це тільки сон?
(за твором П. Кальдерона "Життя є сон")
Прочитав уперше тему твору, за якою потрібно написати твір, і вирішив, що тут все ясно і просто. У голові пролітали різні думки з приводу і без приводу. Хотілося відповісти на питання одразу: "Так, життя - це сон, бо третю частину свого життя ми проводимо у сні". Правда, є такі ласі до сну, як я - адже я можу і люблю спати по 10 - 12 годин на добу (правда, не завжди це вдається), а це вже не третина, а половина життя. Моя маленька сестра, якій ще й року немає, тільки те й робить, що спить. То, виходить, що для неї життя - суцільний сон.
Спати - заняття приємне, до того ж, коли сняться гарні сни, поліпшується настрій. А ще деякі люди (наприклад, мої мама і бабуся) люблять заглядати до сонників, розшифровувати свої сни. Ми з батьком тільки посміювалися над ними, але тепер, прочитавши Кальдерона, я зрозумів, що сон може бути знаком, підказкою. Якщо людина вміє користуватися тими підказками, вона може бути готовою до зустрічі з проблемами, намагатися уникнути їх.
Це бук перший пунктик, над яким мене змусив замислитися Кальдерон.
Драматург написав свій твір у XVII столітті, а проблеми, про які він пише, хвилюють людину XXI століття. То що ж виходить? Світ старіє, змінюється, розвивається, прогресує, а людина тупцює на місці