СМІЛИВА ЕКСПЕДИЦІЯ
Під час досліджень ученими установлено:
Світовий океан населений у всіх своїх підводних
шарах. Виявлено дивовижні закономірності у розповсюдженні
глибоководної фауни. Але до кінця 1959 року людське око не бачило безпосередньо
життя тварин океанської безодні: заважав тиск товстого шару
води.
Ця заповітна мрія біологів
здійснилася лише на початку 1960 року,
коли двоє сміливих дослідників Жак Піккар і
Дон Уолт здійснили рекордне занурення на
батискафі «Трієст». Дослідники пройшли глибину
дев’ять тисяч метрів — почулася незвичайна
тріскотнява. Учені побачили: скло ілюмінаторів
батискафа раптово вкрилося сіткою дрібних
тріщинок у момент, коли батискаф досяг
максимальної глибини. У променях світла від потужних
прожекторів дослідники побачили кількох загадкових тварин, яких вони спершу
прийняли за риб. Минуло кілька хвилин — на освітлене дно лягла ще одна тінь. Це
повз ілюмінатор пропливла якась дуже гарна глибоководна
істота, прийнята дослідниками за мурену.
Жак
Піккар і Дон Уолт не були зоологами, і, ясна
річ, їхня розповідь рясніла гіпотезами і здогадками. Та
чи применшує це значення їхньої сміливої експедиції? Їм випала честь першими
зазирнути в безодню, бо вони чудово володіли технікою.
Думаю тебе такое нужно, только тут 167 слов, если нормальное решение нажми "Наилучшее решение" :)