ЧиМожна знайти спокій у нашім світі? Або для того, щоб знайти заспокоєння, ми повинні вийти куди – небудь у безлюдне місце, наприклад, у пустелю? Але неможливо відгородитися від миру й від людей. Варто навчитися в ньому жити, а не обосабливаться від нього. А це дуже складно, тому що душу часто не прислухається до розуму. Душа здатна чути лише своє серце
Розумна людина той, хто розуміє, що справжній спокій можна знайти у своєму серці. Навіть якщо ми відгородимося від миру, нас однаково буде щось тривожити: спогаду, страх майбутнього або тривога про близькі. Ми не довідаємося спокою, поки не відчуємо його усередині себе. Життя наша мінливе як погода: те ллє дощ, то визирає сонце. Уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього нам недостатньо одного розуму, потрібно ще й серце. Навчившись бачити серцем, ми знаходимо спокій
Не всі розуміють це. Як важко часом буває розумним людям, що не захотіли заглянути в глибини своєї душі. Часто така позиція приводить до трагедії. Не захотів прислухатися до свого серця головний герой роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти». У Євгенію Базарове з’єдналися всілякі суперечливі якості: здатність до практичної дії, звичка до праці й потреба в ньому, і в той же час, якесь бездіяльність і інертність, коли справа стосується його самого. Рішучість характеру, внутрішня впевненість у собі – коштовні якості, диктуемые розумом і волею з однієї сторони; практицизм, що не залишає місце романтиці, переконаність у нездатності до глибоких почуттів, до сприйняття краси мистецтва й природи – сдругой.
Понаблюдаем за висловленнями головного героя й складемо думку про його життєве подання: «Чималий хімік у двадцять років получше всякого поета»; «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник»; «Це все романтична нісенітниця, гнилизна, мистецтво»; «За моїми спостереженнями, вільно мислять між жінками тільки виродки…» І подібних висловлень багато.
Базарів виступає за науку, пов’язану з життям, з народом. Він не терпить форм аристократичної ввічливості: «дозвольте полюбопытствовать», «не маю честі знати». Їх часто вживає Павло Петрович. Базарів посміюється над Кірсановим, відповідаючи йому з іронією. Базарів проти гри словами, він терпіти не може іноземних слів. І в той же час герой сам суперечить собі. У його мові увесь час зустрічаються слова іншомовного походження