Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі, замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер - і почне безжалісно зривати осінню красу зажуреного клена.
А як ніжно виглядає золота берізка на тлі синюватих ялинок та зелених сосен! Вона опустила свої віти й журиться, що скоро прийдуть холоди. Як могутні велетні, розкинувши гілля, стоять темно-зелені дуби.
Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів. Вони прямують на південь, поспішають. Десь угорі над нами перегукуються і дикі гуси. Холодно вже в рідних краях, і вони повинні летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навкруги і цвірінькають, бо нікуди їм поспішати.