Дієприслівник - це невідмінювана дієслівна форма,що поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника: означає другорядну дію,підпорядковану головній і має обставинно-означальне значення.У реченні виступає в ролі обставини чи другорядного присудка.
Дієприслівники доконаного виду виражають передування другорядної дії відносно основної ("Прокинувшись, він устав і вмився").Іноді такі дієприслівники оєначають одночасність подій,що відбуваються ("Ішов,схиливши голову") або наступність ("Вийшов, грюкнувши дверима")
Дієприкметники недоконаного виду передають одночасність подій ("Відповідаючи на питання, він хвилювався").
(Лінгвістика.Дієприслівник).