На відміну від інших германських племен, франки стали активно
розширювати свої володіння як на захід (на територію Галлії), так і на
схід (вглиб Німеччини). Початок завойовницьких походів франків поклав
король Хлодвіг І, який розширив межі держави до Піренейських гір і
витіснив римлян з Галлії. Прийняття ним християнства (близько 498 р.)
забезпечило підтримку духовенства і галло-римського населення у боротьбі
проти інших германських племен, які в більшості були язичниками.
Поступово влада франків поширилася на центральну Німеччину. У державі
встановилася династія Меровінгів.