ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Образи представників молодшого покоління
також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і
Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого
виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки — індивідуалісти і живуть
своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті
їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне
господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що
через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.
Ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. Карпо по
натурі грубуватий і різкий. Він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши
свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став
батьком і зрівнявся в правах із старим Кайдашем. Він відчуває
відповідальність за свою родину, дружину, а тому боронить її від нападок
матері і батька, нехтуючи їхнім авторитетом, попираючи їхню гідність,
піднімаючи руку на Кайдаша і руйнуючи тим самим патріархальні традиції
цілковитої покори батькам. «Карпо, побивши батька, забув про те і
нітрішки не жалкував, неначе він побив якого парубка в шинку».
Відокремлення Карпа не припинило сварок у родині, а навпаки набавило.
Іншим за вдачею, ліричним, шанобливим, зображує Нечуй-Левицький
Лавріна. Це душа чутлива. Він грає на сопілці, відчуває красу природи, з
повагою ставиться до людей. Своїм характером і поведінкою Лаврін не
схожий на інших Кайдашів. Але поступово родинні чвари псують чисту і
добру душу Лавріна, він також втягується у родинну колотнечу, стає
егоїстичним і байдужим.
Ворожнеча між членами однієї родини за клапоть поля, за садибу, за
стару грушу на межі не виникає зненацька, а поступово розгоряється.
Однією із причин сварок автор називає нестачу землі — єдиного засобу для
прожиття, проте стрижнева проблема родини крилася у егоїстичному
підході до вирішення будь-яких побутових справ кожного із її членів.
Письменник у гумористичному плані змальовує взаємні заздрощі, плітки та
вибухи шаленої злості серед Кайдашів. Однак, гумор у повісті має
співчутливий характер. Він допомагає розкрити вплив на психологію
трудівників їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони
потрапили в нові, незвичні пореформені обставини.