Глядіть на нього, на се знамено наше! З
одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов
замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кождім поєдинчім колісці, готовий
приняти всякі зв'язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук
добрих, творчих духів. Кожне колісце в тім ланцюзі — то одна громада,
нерозривно, з самої природи зв'язана з усіма іншими, а проте свобідна сама в
собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдоволяє свої
потреби. Тілько така суцільність і свобода кождої поодинокої громади робить усю
цілість суцільною й свобідною. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться
само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одноцілий його зв'язок розірветься.
От так і упадок вольних громадських порядків у одній громаді стає раною, котра
приносить недугу, а то й заразу для цілого тіла нашої святої Русі. Горе громаді,
котра добровільно станеться тою раною, котра не ужиє всіх сил і способів, щоб
удержати себе при здоров'ю! Ліпше би було такій громаді щезнути з лиця землі,
запастися в безодню!