Жовтень вже перевалив за середину, коли осінь, нарешті, вступила в свої права. Холодні дощі наче змили фарби золота і багрянцю, залишивши лише сіру основу полотна в оправі вікна. Сіре, низьке небо, сірі дерева сумно хитають мокрими гілками, сірі будинки. У природи залишилася тільки одна фарба, і вона використовує всі її відтінки, щоб малювати кінець осені. Тепер без парасольки і теплого в'язаного шарфа так просто не вийдеш на вулицю. Осінній дощ, то стукає мрякою по калюжах, посилюючись поривами вітру, то збирає дощову пил, на час ніби припиняючись, починає знову. Я люблю дощ восени. Хоч і прогулянки тепер не борги, як в ясні дні теплого бабиного літа, зате можна побродити по мокрих доріжках осіннього парку. У такі дощові дні є можливість побути наодинці з думками разом з задумливою природою. Хочеться трошки посумувати і набратися терпіння, адже скоро дощ закінчиться і його змінить сніг, такий довгоочікуваний і радісний. У лісі і в парках вже давно не співають птахи, а тільки чути шум дощу, та хрест мокрих гілок. Дерева майже всі скинули листя. Подекуди залишився самотній листок, який ось-ось зірве вітром. Повітря вологий від дощу і не поспішаючи йдеш додому, щоб остаточно не промокнути. Оглянешся в сторону задумливого лісу, і зрозумієш - вже зовсім скоро настане біла, сніжна зима. Вечір тепер настає дуже рано. Хочеться сидіти біля вікна з великим кухлем гарячого, міцного чаю, дивитися, як згущаються сутінки, і слухати мірний шум холодного осіннього дощу. А вранці, наче й не було дощу. Виглянуло сонце. Стало ясно і світло, правда, промені листопадового сонця вже зовсім не гріють. Калюжі висохли або затягнулися кіркою льоду. Приємно ступати по примерзшей за ніч землі. Кроки гулко віддаються, немов йдеш по дерев'яній бруківці. Такого ранку добре опинитися в прозорому, освітленому сонцем, притихлому після проливних дощів лісі. Можна збирати останні, уцілілі від морозів гриби, шукати по узбіччях червоні бризки брусниці або важкі, вже налівшіеся терпкою насолодою грона калини. Яскравий осінній день підійшов до кінця. Завтра знову піде дощ, а там і сніг покриє пуховою ковдрою замерзлу землю.