У творі Гете майже не спостерігається опозиції між Мефістофелем і Фаустом. Фауст майже завжди слухається Мефістофеля, тому що багато розчарувань у житті, призводять його до того що у дияволові він бачить надію на нове життя, він повністю довіряє Мефістофелеві і прагне його використати, що прожити життя заново. Та приходить момент , коли Мефістофель прагне показати Фаустові що таке кохання у всій його огидності, тому що для диявола не існує чистого, довірливого, щасливого кохання. Він всіма силами старається довести Фаустові що кохання-це можливість наситити свою тілесну спрагу, що воно як іскра, спалахує в один момент а потім згасає. Та саме при зустрічі з Маргаритою Фауст ніби змінюється, сама дівчина бачить, що Мефістофель є дуже підступним, і старається звести Фауста на хибну стежку, і навіть наважується казати про це Фаустові, але він це просто не сприймає. Мефістофель ненавидів Маргариту за те що вона була богобоязлива, чесна і чиста. Саме Маргарита стала причиною конфліктів між Фаустом І Мефістофелем.