Я хочу розповісти про чудове старовинне українське місто - Умань. Воно було засновано ще у середні віки королівською грамотою. Адже колись Умань, як багато інших сучасних українських міст входило до польського королівства Речі Посполитої. У містечку багато старовинних будівель, храмів, що залишилися з давен.
Умань – місто студентів. Сюди приїжджають вчитися до університету садівництва, педагогічного університету, до коледжів. На вулицях Умані вечорами можна зустріти багато молоді, гарних дівчат та хлопців.
Окраса Умані – парк Софіївка, національний скарб України, шедевр паркового мистецтва. Парк славиться навіть за межами країни своїми алеями, гротами, скарбничкою рідкісних дерев та інших рослин, чудовими скульптурами. Софіївка повна озерець, джерел, водопадів. Це царство води, зеленої природи та казки. У куточках парку, у скульптурах та павільйонах відтворені персонажі давньогрецьких легенд та міфів. Є в Софіївці фонтан «Змія», а є острів Кохання посеред ставка, а на ньому – храм богині любові та краси Венери. І сама Софіївка – символ краси природи, гімн жіночності. Адже парк був створений як подарунок графа Потоцького своїй дружині Софії, красуні-гречанці.
У Софіївку приїжджають багато людей на екскурсії. Мабуть, кожному хочеться пройтися серед шедеврів природи, прогулятися по місткам, покормити лебедів в озерцях, відчути смак свободи, затишку. Восени тут тихо та просторо, дерева та кущі вдягаються у яскраві барви, рясніють яскраво-жовтим, червоним та бордовим. У павільйоні Флори, названому на честь богині весни та квітів, часто виступають музиканти.
Люди в Умані роботящі, полюбляють вчитися, набувати нових знань. Я чув, що в радянські часи Умань хотіли зробити обласним центром. Але в місто з ускладненнями подавалася вода, тому замість Умані обрали Черкаси. А то зараз на карті України могла б існувати Уманська область