Під час Війни першої коаліції Іспанія билася проти революційної Франції та зазнала поразки. В 1796 іспанський прем'єр-міністр Мануель Годой постав перед вибором: продовжувати боротися проти французів, або приєднатися до них в надії на їхнє майбутнє. Він обрав другий варіант, підписавши Другий договір в Сан-Ільдефонсо. Таким чином, Іспанія стала союзником Франції в обмін на підтримку нею Карла IV в його намаганнях отримати контроль над Пармським герцогством.
У відповідь на підписання угоди англійці розпочали морську блокаду Іспанії в 1797, перешкоджаючи таким чином її сполученню з колоніями в Америці. Наприкінці 1798 іспанський флот було розбито в битві при Сент-Вінсенті. Англійці окупували Тринідад та Менорку, проте не спромоглися захопити стратегічно важливий острів Санта-Крус-де-Тенеріфе.
В 1802 було підписано Ам'єнський мир, результатом якого стало тимчасове припинення бойових дій. Проте цей договір проіснував лише до 1804, коли англійці захопили іспанську ескадру, яка перевозила золото з колоній до Кадісу.