Сила духу людини. Якось я бачила телепередачу про дивовижну людину, яка може бути людям прикладом сили волі Та любові до життя. На жаль, я не запам’ятала прізвища, але ім’я чоловіка збереглося в моїй . пам’яті. Олександр. Родом він із Західної України, з містечка неподалік від Івана- Франківська. І більше я нічого не запам’ятала.
Олександр — інвалід, прикутий до візка. Ще років 20 тому, коли йому було лише 18, під час аварії йому паралізувало ноги. Це сталося через травму хребта і це, звичайно ж, найжахливіший його спогад. Але, як він сам розповідав, від природи він був Дуже впертим. Тому вирішив на зло лікарям підвестися та знову почати ходити. Тоді чоловік почав важко тренуватися на тренажерах. Але проходили роки, а ноги так і не почали його слухатись. Років за п’ять він втратив надію ходити самостійно, але не втратив надії вести нормальне повноцінне життя. Тому Олександр продовжував тренуватися щодня. Він так захопився тренуваннями, що став набагато сильнішим за самого себе в молодості, набрав видатної фізичної форми. Він і зараз може віджатися від підлоги або підтягнутися на турніку понад 100 разів.