найпростіший вид алгебраїчних виразів, який складається з числового множника (коефіцієнта) і однієї або декількох букв (змінних), узятих кожна з тим або іншим цілим позитивним показником степеня.
Одночленом називається також кожне окреме число без буквених множників.
приклад: : -5ах^3; а^3с^3ху; −7; х^3, -а.