У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають
звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря
криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В
алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і
любителів сварки, лицемірів і злодіїв.
На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких
людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що
народилися у далекому XIX столітті. Викриваючи негативні явища життя і
спотворену мораль деяких людей, байкар утверджує доброзичливість,
справедливість і милосердя. Це саме ті духовні цінності, яких не
вистачає нашому суспільству і сьогодні. Я гадаю, вони завжди, для
будь-якого часу, вважатимуться головними, а тому і байки Л. Глібова теж
завжди будуть актуальними.
Наприклад, байка «Лисиця-жалібниця» засвідчує, що Лисиця на словах
жаліла пташенят, а насправді їх поїла. Вона звинувачує котів як
зажерливих пройдисвітів, під якими розуміються негідні люди-крутії.
Глібов нищівно викриває лицемірство і брехливе, уявне милосердя, таврує
жорстокість.
Бездушний бюрократизм, якого немало і в наш час, висміюється у байці
«Мальований Стовп». Стовп — символ тупості, глупоти й байдужості, а
живий навколишній стан літньої ночі символізує народ. Поет співчуває
омертвінню людської душі та самотності. А байка «Солом'яний дід» нагадує
нам намагання сьогоднішніх урядових чиновників-хазяїнів приборкати
народні невдоволення. Тодішню несправедливість суспільного устрою викрив
Глібов у байці «Вовк та ягня», але її текст можна розглядати із
сучасних позицій: «Вовк, може, їсти захотів!..». Ми бачимо засудження
сьогоднішньої прикритої беззаконності.
Мудрість байок Глібова невичерпна, тому вони завжди залишатимуться актуальними.