Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка "Федько-халамидник". Фінал оповідання сумний: хлопчик помирає, бо застудився на річці, коли спасав іншого хлопця, Толю.
Слово "халамидник" в українській мові має два значення: "босяк, голодранець" та "бешкетник, пустун". Федько був і бідняком, і бешкетником, але у нього було дуже добре серце. Федько був щирим і чесним, тому його поважали і однолітки, і дорослі.
Толя був сином чоловіка, у якого винаймали житло батьки Федька. Саме Толик спровокував Федька побитися об заклад, що зможе під час криголаму на річці перейти її по крижинах. Це була дуже небезпечна витівка, але Федько перебрався з одного берега на інший, потім повернувся назад. Толя стибнув на крижину, намагаючись зробити те ж саме, але не зміг, злякався і почав благати допомоги. Рятуючи Толю, Федько ледь не загинув у крижаній воді. До того ж, пожалівши Толика, Федько бере всю провину на себе, і батько покарав хлопця за небезпечні забавки.
На жаль, Федько захворів на запалення легенів і помер за три дні. В ті часи ще не було антибіотиків, тому ця хвороба була смертельно небезпечною. На поховання Федька прийшли всі його друзі та приятелі, але Толі серед них не було.
Мені дуже шкода, що Федько помер, бо мені дуже сподобався цей хлопець - чесний, щирий, здатний прийти на допомогу, незважаючи на небезпеку.