I. Поема I. Франка "Мойсей" - вершина поетичноï творчостi поета. (Це глибокий фiлософський твiр про взаємини вождя i народу на шляху боротьби за кращу долю.)
II. Образ Мойсея.
1. Мойсей - єврейський пророк. (Вiн вiв свiй народ з єгипетськоï неволi сорок рокiв через важкi випробування до новоï Батькiвщини - обiцяноï Богом землi.)
2. Прагнення Мойсея розбудити духовнi сили народу. (Вiн засуджує дух рабськоï покори, закликає народ до боротьби.)
3. Вiра пророка у велич власноï мiсiï. (Мойсей розумiє, що вiн зумiє вивести свiй народ iз неволi, але потрiбен час, щоб люди поступово перебороли в собi психологiю рабiв.)
4. Велика любов до свого народу - основна риса характеру Мойсея. (У своïх вчинках вiн керується не так вказiвками Єгови, як почуттям великоï любовi. Навiть гiркi образи й приниження не викликають у ньому злоби й ненавистi.)
5. Вигнання Мойсея з табору. (Знеможений i знесилений народ, втративши вiру в землю обiтовану, зупинився на шляху до своєï мети, почав нехтувати своïм майбутнiм, думаючи лише про задоволення щоденних потреб. Пiд свист i крики народ виганяє Мойсея з табору.)
6. Душевнi муки Мойсея. (Пiсля вигнання Мойсей переживає внутрiшню боротьбу, важкi сумнiви починають охоплювати пророка щодо доцiльностi справи, якiй вiн служив усе життя.)
7. Втрата Мойсеєм вiри в священну iдею. (Вагання й сумнiви пiдточують вiру пророка у велику мету остаточно, за що вiн i був покараний Єговою.)
8. Смерть пророка. (Втративши вiру, Мойсей перестає бути пророком, вмирає, не дiйшовши зi своïм народом до омрiяноï мети.)
9. Справу, розпочату Мойсеєм, продовжують його учнi. (Боротьбу за свободу, за вiльну Вiтчизну продовжують учнi Мойсея пiд проводом нового вождя Єгошуа.)
III. Поєднання в образi Мойсея земного i вiчного. (Образ Мойсея приваблює людство силою духу, невгасимою любов'ю до рiдного народу.)