Моя сім’я невелика . Нас всього троє: я , мама і бабуся. Але , незважаючи на те , що наша сім’я маленька , у нас є свої сімейні традиції , які ми завжди дотримуємося.
Зустрічати Новий рік і Різдво разом – одна з найулюбленіших традицій . Як би не були зайняті , де б ми не знаходилися , під час цих свят ми відкладаємо всі свої справи і збираємося в нашій затишній квартирі. Спочатку ми разом вбираємо ялинку , прикрашаємо її іграшками , гірляндами , листівками з побажаннями , потім вітаємо один одного зі святом і обмінюємося подарунками. Увечері ми сідаємо за святковий стіл і розповідаємо , то у нас поганого і хорошого відбулося в році, що минає , а потім запалюємо бенгальські вогні і говоримо один одному побажання на рік прийдешній. А потім йдемо у двір пускати салюти.
Ще про одну доброї традиції в нашій родині хочу розповісти обов’язково . Моя бабуся – трудівниця тилу , і під час Великої Вітчизняної війни вона працювала на заводі в Новосибірську , робила патрони для фронту. Щороку в День Перемоги ми даруємо бабусі букет гвоздик і всією сім’єю йдемо дивитися парад на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні.
А цю традицію , можливо , хтось вважатиме смішний . Щороку наприкінці серпня ми дружно збираємося на кухні кожен вечір , щоб приготувати соління на зиму. Навіщо витрачати стільки часу , адже зараз все можна купити в магазині ? Але наша сім’я вважає , що продукти , приготовані своїми руками , та ще при цьому з любов’ю , набагато смачніше і корисніше тих , що куплені в магазині.
Найголовнішою нашою традицією є те , що всі проблеми ми вирішуємо спільно . Ділимося один з одним своїми невдачами , переживаннями або ж , навпаки , своїми успіхами , радощами , даємо один одному поради і допомагаємо у важких ситуаціях .
Я вважаю , що в кожній сім’ї повинні бути якісь свої сімейні традиції. Ви запитаєте , навіщо вони потрібні. Традиції зближують сім’ю , роблять її справжньою фортецею , де кожен відчуває себе впевнено і захищено .
Про свою сім’ю я з упевненістю можу сказати , що моя сім’я – моя фортеця і моє багатство. Завдяки традиціям , існуючим в моїй родині , я навчилася відрізняти сімейні свята від інших, навчилася любити і довіряти. А це найголовніше в житті. Адже без любові людина не може жити , а може тільки існувати , а без довіри не може бути любові. Я люблю свою сім’ю і можу довірити їй абсолютно все , знаючи , що моя сім’я – це місце , де тебе зрозуміють і підтримають і ніколи не залишать у важку хвилину.