У скатів, бичків і сомів луска скорочена. У вугрів луска дуже дрібна і практично невидима неозброєним оком.
Б водоймах різних широт живуть риби з дуже великою лускою. Наприклад, у старих особин дзеркального коропа та індійського вусаня діаметр окремих лусочок досягає декількох сантиметрів.
Характер лускатого покриву риб визначається їх етолого-екологічним становищем. Активні плавці літоральній зони будь-якого водоймища мають добре розвинену велику луску, що забезпечує хорошу обтічність тіла.
Луска перешкоджає утворенню складок шкіри при русі, особливим чином організовує оточуючі потоки і захищає м'язові волокна, прикріплені до дермі, а також внутріш-ня органи від тиску води. В особливих випадках луска захищає рибу від зубів хижака.
Хімічний аналіз луски риб показує, що вона на 50% складається з органічної речовини, представленого в основному сполучною тканиною. Мінеральну частину утворює головним чином фосфат кальцію (близько 40%).