Власне кажучи, Степан Радченко використовував жінок як спосіб підкорення міста, кожна жінка - це наче новий щабель для руху вгору. Він їх просто-напросто використовував, а потім і покидав, не надто замислюючись над почуттями.
Ставлення Радченка до жінок змінюється протягом всього твору, бо змінюються і його пріорітети.