Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик».
Ідея: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує
Жанр: історична пісня.
Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».
Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».
Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!»
Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».