Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Діккенс
із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався
звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та
перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у
прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей»
Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся
постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода
стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та
прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав
Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він
образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з'явився
привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид
Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив
добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом
Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож
Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато
дечого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою
людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім'ї клерка Боба,
привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія,
як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується .щасливо. І
нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро
ближнім своїм.