Якось розмовляли Венера, Місяць, Земля і Марс. Венера каже:
- Я така гарна, гарнішої нема!
Місяць говорить:
- Я тихий, тихішого нема!
Марс каже:
- Я такий жаркий, у мене все кипить і це добре, дуже добре!Запанувала тиша, але вона була недовга, адже знову Марс сказав:
- Земле! Як тобі не боляче? Адже якісь створіння розкопують тебе і нищать?
Земля відповідає:
- Тебе, Венеро, нарекли на честь богині Кохання, тебе, Місяцю, названо на честь
богині Тиші, а ти, Марсе, названий на честь бога Війни. Оці створіння
називаються людьми. І мені не боляче! Тому що це мої діточки, і я дуже їх люблю!
Я вірю, що за тисячі років вони подорослішають і зрозуміють мене, ми
разом знайдемо спільну мову! Ось тоді, друзі мої, поспілкуємось ще.А планети заздрять матусі-Землі й досі заглядаються на неї і чекають…