походи селянсько-козацького війська під проводом Б. Хмельницького проти союзниці шляхет. Польщі — феод. Молдавії. Відбувалися в період визвольної війни українського народу 1648—54. В серпні 1650 в похід виступило 70-тис. сел.-козацьке військо, в складі якого були загони крим. татар. Передові полки під командуванням Д. Нечая оволоділи столицею Молдавії— Яссами. В кінці вересня 1650 було укладено угоду, за якою Молдавія вступала в союз з Україною. Для зміцнення союзу молд. господар В. Лупу мав видати заміж свою дочку Руксанду за сина гетьмана — Т. Хмельницького. Внаслідок цього договору польс. уряд втрачав союзника, а Україна забезпечувала свій лівий фланг на випадок відновлення війни з Польщею. Але після невдачі, яка спіткала сел.-козац. військо в Берестецькій битві 1651, В. Лупу відмовився від своїх зобов'язань. У зв'язку з цим Б. Хмельницький організував весною 1652 2-й похід у Молдавію. Розгромивши польс.-шляхет. військо в Батозькій битві 1652, сел. козац. військо вступило в Молдавію. В. Лупу змушений був прийняти умови Б. Хмельницького. Молд. походи сел.-козац. війська сприяли політ. і екон. зближенню України з Молдавією і мали великий вплив на розвиток нац.-визвольного руху молд. народу.